ДОЦЕ́НТ, а, ч. Вчене звання або посада викладача вищої школи. Недавно побачив [Вадим] у газеті оголошення конкурсу на заміщення вакансії доцента в рідному університеті (Руд., Остання шабля, 1959, 38); // Людина, що має це звання і займає цю посаду. Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Тют., Вир, 1964, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 399.