ДОШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати шити що-небудь; шити до якої-небудь межі. Мама сіла дошивати Каті нове плаття (Забіла, Катруся.., 1955, 55); [Оксана:] Поки паламар збереться ударити в дзвін, то я й полика дошию (Кроп., І, 1958, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 400.