ДОЇ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до доїння. Щоб далі знижувати затрати, ми вирішили збудувати у постійних корівниках і таборах доїльні площадки (Колг. Укр., 4, 1957, 5); // Признач. для доїння. Радянські вчені сконструювали найкращий у світі тритактний доїльний апарат (Вол., Місячне срібло, 1961, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 350.