ДРА́ГЕР, а, ч. Робітник, що працює на дразі (у 1 знач.) або управляє нею. Дати Батьківщині більше золота, знижувати його собівартість — таке прагнення дра-герів, бурильників (Веч. Київ, 15.VII 1957, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 404.