ДРАГОМА́Н, а, ч. Перекладач при європейському дипломатичному або консульському представництві, перев. у країнах Сходу. Турок.. спокійно вислухав їх через драгомана (Коцюб., І, 1955, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 404.