ДРА́МА, и, ж.
1. Літературний твір, побудований у формі діалога без авторської мови і признач. для сценічного виконання. Почавши з 1881 року, він [І. Франко].. пише повісті, драми, оповідання, вірші та статті наукового та публіцистичного змісту (Коцюб., III, 1956. 34).
2. Літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії й комедії). Як Ви були в мене, то казали, що Кащенко заслав Вам задля видання свою драму чи комедію, і прохали прочитати мені її (Мирний, V, 1955, 423); В херсонеському театрі у свята виставлялись драми і комедії, читались літературні твори (Нариси стар. іст. УРСР, 1957. 306).
3. розм. Театр, у якому ідуть такі твори. Шкільна молодь.. переповнює гальорки академічної опери і драми (Еллан, II, 1958, 171).
4. перен. Яка-небудь подія, що приносить горе, страждання і т. ін. в особистому або громадському житті. Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (Ле, В снопі.., 1960, 140); // Тяжке душевне переживання. Найбільша драма мого життя — це неможливість присвятити себе цілком літературі (Коцюб., III, 1956, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 406.