ДРАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати дранкою (див. дра́нка1 1). Інколи стіни таких будівель [татарських хат-мазанок] робили з очерету або оббивали обаполами, дранкували і обмазували (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 407.