ДРА́ТВА, и, ж. Міцна просмолена або навощена нитка, якою шиють взуття, шкіряні вироби і т. ін. Завісив [учитель] єдине вікно австрійською шинелиною і почав пришивати дратвою головки до халяв (Стельмах, Кров людська.., 1, 1957, 100); Розкривши шафу, він довго перегортає грубезні папки, позшивані дратвою (Кучер, Прощай.., 1957, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 408.