ДРАЦЕ́НА, и, ж. (Drасаепа). Чагарникова або деревоподібна субтропічна рослина з вічнозеленим видовженим листям та білими або жовтуватими квітками. Тут [на землі у третинний період] були поширені кипариси, сосни, смереки, пальми, драцени, фікуси, лаври, магнолії (Курс заг. геол., 1947, 280); Вона сиділа біля розкішної драцени, без шапочки і без пальта (Десняк, II, 1955, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 409.