ДРОВИ́НА, и, ж. Одно поліно дров. * У порівн.— Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 420.