ДРЯ́ПАННЯ, я, с., розм.
1. Дія за знач. дря́пати1 1 і звуки, утворювані цією дією. Тут і там шелесне блискавичне дряпання, може, вивірки якої або полохливої птахи… (Коб., III, 1956, 152).
2. Дія за знач. дря́патися 4. Вони спинились.., тримаючись за серця, що скажено калатали після швидкого бігу та.. дряпання на гору (Смолич, Мир.., 1958, 212)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 427.