ДРІБНОКАЛІ́БЕРКА, и, ж., розм. Рушниця малого (дрібного) калібру. Тоненький хлопчик у ватяній курточці і теплому капелюсі, з рюкзаком і дрібнокаліберкою за плечима ішов від бухти (Багмут, Щасл. день.., 1959, 117); Не учбова дрібнокаліберка — справжня бойова гвинтівка в цю ніч у студента на плечі (Гончар, Людина.., 1960, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 415.