ДРІБНОЛІ́ССЯ, я, с., збірн. Ліс, що складається з невисоких, молодих дерев. Йшли [втікачі] якоюсь ледь помітною стежкою серед дрібнолісся (Гжицький, Опришки, 1962, 109); Осушені землі очищали від чагарників і дрібнолісся кущорізом і вручну (Колг. Укр., 5, 1961, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 415.