ДРІБНУВА́ТИЙ, а, е. Дрібніший від звичайного; не дуже дрібний. Новосельський змірив поглядом дрібнувату постать сивого художника (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 475).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 416.