ДРІБУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., діал. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками. За якийсь час дві жіночі постаті простували до річки, одна, висока й молода, ступала твердо, друга, зігнута, дрібушила за нею старечими ногами (Шиян, Баланда, 1957, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 416.