ДРІМО́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до дрімо́тний. Під ритмічні такти коліс я знову замріявся, але незабаром наплинула втома, дрімотність (Гур., Новели, 1951, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 419.