ДУ́ДЛИК, а, ч., діал. Дударик. Заграй мені, дудлику, на той глас: Вирубала ополоночку для вас (Чуб., V, 1874, 1110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 432.