ДУЕ́НЬЯ, ї, ж., заст. Літня жінка в Іспанії і деяких інших країнах, яка стежить за поведінкою, моральністю молодої жінки-дворянки; гувернантка. В умовлений час вихованки дивились у вікно, посилали поцілунки крізь кватирку, робили всілякі.. знаки, але внизу у вікні появилась дуенья (Моє життя в мист., 1955, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 432.