ДУЛЕ́ВИНА, и, ж., діал. Міцно загартована сталь. Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Шевч., II, 1953, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 434.