ДУРМА́Н, у́, ч.
1. Однорічна отруйна трав’яниста рослина родини пасльонових з білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в медицині. Під полом лежали усякі трави і коріння: ..дурман, усякі реп’яхи, куряча сліпота (Кв.-Осн., II, 1956, 189); При астматичному кашлі.. затягуються легко димом з маленької папіроски, скрученої з потертих сухих листків дурману (Лікар. рослини.., 1958, 216); * Образно. Нам завжди здається, що нива життя нашого найбільш поросла дурманом (Коцюб., II, 1955, 439); * У порівн. Виріс [управитель] на муках людських, як дурман, муками і втішається (Стельмах, Хліб.., 1959, 403).
2. Те, що одурманює, п’янить; одурманюючий засіб. [Герцель:] Підсип оцей дурман. Вони, як вип’ють, будуть спать смертельним сном (К.-Карий, І, 1960, 156); Чи дурман нікотину, чи просто здоровий глузд, а може і те і друге разом так вплинули на Сахно, а тільки вона дуже швидко заспокоїлася (Смолич, І, 1958, 79).
3. перен. Те, що служить засобом обману, омани, притуплює розум, затуманює свідомість. Ми влаштовували інсценізовані диспути, спрямовані проти релігійних забобонів, проти отруйного дурману ідеалістичного світогляду (Донч., VI, 1957, 610); Життя вимагає все рішучіше боротися з капіталістичними пережитками, зокрема, слід значно посилити бойову наступальну агітацію проти релігійного дурману (Рад. Укр., 3, ІV 1959, 3).
◊ Напуска́ти дурману́ — обманюючи, завуальовуючи істину, заставляти вірити в що-небудь нереальне. [Петя:] Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. [Коваль:] Облиш. Дурману напускаєш (Мик., І, 1957, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 439.