ДУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Те саме, що ду́чка. До дучайки, звідкіля тече Волога свіжа і солодка, прудко Сповзаються мурашки (Рильський, І, 1956, 452).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 445.