ДІАЛОГІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Виклад літературного твору у формі діалога. При частій діалогізації мови, при оформленні твору як розмови з уявним співбесідником майже всі твори Шевченка пройняті звертаннями, питаннями (часто риторичними), емоціонально забарвленими вигуковими реченнями (Курс. іст. укр. літ. мови, І, 1958, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 295.