ДІЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до діля́нка 1. — От і виходить, що наше ланкове поле це зовсім і не лан, а так собі, якась дослідна діляночка (Кучер, Трудна любов, 1960, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 306.