Що oзначає слово - "діяти"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДІ́ЯТИ, ді́ю, ді́єш, недок.

1. неперех. Робити, здійснювати що-небудь, виявляти якусь діяльність. Не так він добре діє, як говорить (Укр.. присл.., 1955, 81); Якісь особливі, безстрашні, небуденні люди діяли там, в тому незнаному світі (Гончар, Таврія.., 1957, 69); Діяли [в Києві] декабристи, яких Шевченко назвав першими благовістителями свободи (Цюпа, Україна.., 1960, 129).

2. перех. і неперех., без додатка. Здійснювати що-небудь певним способом. Василина не знала, що діяти: чи їхати додому, чи знов зостатись на ніч в курені (Н.-Лев., II, 1956, 37); Проте гавкання собаки змушувало його швидко зміркувать, як треба діяти (Шиян, Гроза.., 1956, 102); // з ким. Здійснювати, чинити що-небудь, стосовне до когось. Лев і стрибав, і по траві качався, І у кущі ховався, Із сили вибивсь, аж упрів, Не знав, що діяти з собою… (Гл., Вибр., 1957, 188); А все то прокляті пани з дівчатами такеє діють… (Шевч., І, 1951, 362).

Ді́яти ти́хою сапо́ю — робити замасковано, потай що-небудь злочинне, підступне. Діючи тихою сапою, вони [сектанти-п’ятидесятники] виступали проти індустріалізації країни і колективізації сільського господарства (Наука.., 8, 1958, 50).

3. неперех. Бути справним, нормально працювати. Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Янов., І, 1958, 459); Дзвоник у ньому [у будильнику] давно вже не діяв (Шовк., Інженери, 1956, 37); // Бути в дії, виконувати свої функції. Діють [гарячі джерела] з перервами, періодично. Вони викидають фонтаном киплячу воду на висоту до 20-30 м, потім загасають і деякий час не діють (Фіз. геогр., 5, 1956, 103); Мені одно, одно потрібно, ..Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Дор., Тобі, народе.., 1959, 66); // перен. Застосовуватися, бути в силі, існувати. В нашій державі діє єдиний народногосподарський план (Рад. Укр., 11.XII 1949, 1).

4. неперех., на кого — що і без додатка. Робити вплив на кого-, що-небудь; впливати. Запах газу, яким тоді освітлювалися театри й цирки, діяв на мене магічно (Моє життя в мист., 1955, 20); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (Гонч., Вибр., 1959, 366); // перех., перев. із сл. лихо. Призводити до чого-небудь неприємного. У товаристві лад — усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє (Гл., Вибр., 1957, 34); Минула доля, а надія В неволі знову за своє, Зо мною знову лихо діє І серцю жалю завдає (Шевч., II, 1953, 48).

5. неперех. Здійснювати військові операції. Ромчин батько підпільник, і він, безперечно, зв’язаний з партизанами, які діють десь по лісах (Сміл., Сашко, 1957, 120); Ця дивізія діяла тільки на допоміжному напрямі (Кучер, Чорноморці, 1956, 363).

6. перех., заст. Виконувати який-небудь обряд. Моя ти доле молодая! Не покидай мене… Поможи Молитву діяти до краю (Шевч., II, 1953, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 312.