ДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж.
1. Здатність до дії, діяльності. Перший наслідок скорочення робочого дня грунтується на тому.. законі, що дієздатність робочої сили обернено пропорціональна часові її діяльності (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 411).
2. юр. Право на здійснення яких-небудь юридичних дій і обов’язок нести відповідальність за свої вчинки. Здатність особи своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки (дієздатність) настає в повному обсягу з досягненням повноліття (Цив. кодекс УРСР, 1950, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 300.