ЕВФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до евфоні́чний. Говорячи про окремі сторони мовної творчості Шевченка, Франко відзначав, що вільність в поводженні з поетичним розміром посилила музикальність, евфонічність вірша (Мовозн., XVII, 1962, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 453.