ЕДИ́КТ, у, ч., іст.
1. У стародавньому Римі — програма діяльності претора, консула та інших службових осіб, яку вони оголошували, вступаючи на посаду.
2. Дуже важливий указ верховної влади в різних державах. У 1685 р. Людовік XIV скасував Нантський едикт (указ), який дозволяв сповідування протестантської релігії (Нова іст., 1956, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 454.