ЕЖЕ́КТОР, а, ч., спец. Струминний насос для переміщення рідини, газів, пари або сипких тіл, дія якого відбувається на основі ежекції. Для заправлення розчину в резервуар до обприскувача додається спеціальний пристрій — ежектор, який складається з чавунного корпусу і двох шлангів (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 454.