ЕКЗИСТЕНЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. Занепадницька ідеалістична філософська течія епохи імперіалізму, що заперечує об’єктивність буття, реальним вважає лише існування людини та її переживань, протиставляє людині суспільство, твердить про беззмістовність життя, безплідність суспільної діяльності і т. ін. Далеко не безсторонньо викладає автор і такі реакційні естетичні концепції, як теорія екзистенціалізму (Літ. газ., 8.ІУ 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 456.