ЕКЗИСТЕНЦІАЛІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник екзистенціалізму. Були тут [на XIII Всесвітньому конгресі філософів] і неопозитивісти, і екзистенціалісти (Ком. Укр., 1, 1964, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 456.