ЕКОНО́МІКА, и, ж.
1. Сукупність суспільно-виробничих відносин. Якщо економіка світового капіталізму розвивається повільними темпами, переживає кризи і потрясіння, то економіка світового соціалізму характеризується швидкими й сталими темпами зростання (Програма КПРС, 1961, 19).
2. Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). За роки Радянської влади Карпатський край змінився, зросла його економіка (Цюпа, Україна.., 1960, 273); // Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності. Партійні організації повинні дбати, щоб найбільш кваліфіковані лектори-економісти частіше виступали з лекціями з питань політичної економії, економіки промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі (Рад. Укр., 7.Х 1956, 1); // Господарська і фінансова діяльність. В колгоспах, де питанням економіки приділяють належну увагу і використовують наявні резерви підвищення продуктивності праці, з року в рік зростає урожайність сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 4, 1959, 6).
3. Наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальну сторону якої-небудь галузі господарської діяльності. Етнографія має багато родичів. Вона межує і з загальною історією, і з фольклористикою, і з літературознавством та мовознавством, вона не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури (Рильський, III, 1956, 161); // Матеріали з питань цієї науки. Міститиме він [збірник] у собі: а) белетристику з поезією.., б) історію краю, в) етнографію, г) публіцистику, д) економіку (Мирний, V, 1955, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 458.