ЕЛЕУТЕРОКО́К, а, ч. Далекосхідна кущова рослина родини аралієвих; корінь використовується в медицині як тонізуючий засіб, для лікування неврозів тощо. Численні дослідження препаратів коренів елеутерокока на людях засвідчили його високу ефективність (Наука.., 7, 1973, 54); Близький родич женьшеня елеутерокок налічує коло 15 видів (Рад. Укр., 14.У 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 681.