ЕМУЛЬГА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню емульсій і підвищує їх стійкість. Харчові фосфатиди широко застосовують як емульгатор у маргариновій промисловості (Екстр. метод. доб. олії.., 1958, 84); [Кочерга:] Глину ж забули, найпростішу річ! Глина ж може бути використана як емульгатор (Мик., І, 1957, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 478.