ЕМІГРА́НТСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до емігра́нт. Умови емігрантського життя, особливо наочно висвітлені листуванням Маркса з Енгельсом.., були надзвичайно тяжкі (Ленін, 21, 1950, 30); —Я певний, що за рік-два вся наша емігрантська братія перейде через операційний стіл цього ескулапа (Смолич, І, 1958, 82); Емігрантська доля.
2. Прикм. до емігра́ція. Коли се діло чіпає укупі з попами і мужиків-емігрантів, то чому вони не звернуть уваги на саме емігрантське питання, лишивши в спокої попів, єзуїтів і т. ін. (Л. Укр., V, 1956, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 476.