ЕНЕРГОБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається енергобудівництвом. Створення могутньої енергетики комуністичного суспільства вимагатиме дальньої напруженої роботи всіх енергобудівників (Рад. Укр., 15.Х 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 480.