ЕПАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка, книжн. Вражати, дивувати, приголомшувати кого-небудь порушенням загальноприйнятих норм і правил. Він випростався, пригладив волосся, голос його зміцнів, зникло бажання епатувати (Мист., 4, 1957, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 482.