Що oзначає слово - "епос"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


Е́ПОС, у, ч.

1. Оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв’язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал., Думки.., 1959, 55).

2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171); Гомерівський епос, народні оповідання і пісні, стародавня міфологія неодноразово служили класикам марксизму джерелом пізнання культури, життя, побуту стародавніх народів (Мист., 6, 1955, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 485.