ЕПІГРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до епігра́ма 2. У Климентія досить помітна схильність до каламбурів — типового прийому епіграматичної поезії (Рад. літ-во, 5, 1962, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 482.