ЕПІКА́РД, а, ч. Зовнішній шар стінки серця. При патолого-анатомічному розтині трупів встановлено.. плямисті крововиливи під епікардом (Соц. твар., 1, 1956, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 483.