ЕСЕ́СІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до есе́сівець. Глянула я і похолола — за тим столом, що Михайло Петрович сидів, сидить есесівський офіцер, а перед ним зв’язаний наш дід Трохим (Ів., Таємниця, 1959, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 487.