ЕСКА́ДРЕНИЙ, а, е.
1. Прикм. до еска́дра.
2. Який має велику водотоннажність і здатний далеко плавати (про міноносці, лінкори, крейсери і т. ін.). Ескадрений міноносець «Гроза» стояв проти Графської пристані (Кучер, Чорноморці, 1956, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 487.