ЖА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.
1. тільки 3 ос. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води (про їжу); смажитися. Маро подивилась у палаючу піч, де жарився гусь (Рибак, Опов., 1949, 101); Навкруги табір з багатьма вогнями, стелиться дим, ходять вартові, і чути, як жариться на вогні щось (Ю. Янов., І, 1958, 127).
2. розм. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці; пектися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 510.