ЖЕБРО́ТА, и, ж., збірн., зневажл. Бідні люди, які живуть з милостині. — Такий старець, така жеброта! Що він може втратити в житті? (Круш., Буденний хліб.., 1960, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 517.