ЖИВОТИ́НА, и, ж., розм. Свійська або дика тварина. Товар та усякі животини ховались в ліси (Н.-Лев., IV, 1956, 13); — Є [чим годувати]! — весело сказав Захар Максимович. — Стане й коням, і коровам, і вівцям, і свиням. Усій животині (Кучер, Трудна любов, 1960, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 527.