ЖИВЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., сад. Вирощувати рослини за допомогою відокремлених від материнської рослини частин — живців (у 2 знач.). Більше стало турбот і у працівників оранжерей. Почалося пікірування бегонії, запашної гвоздики. Робітниці живцюють пеларгонії килимові (Веч. Київ, 10. II 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 528.