ЖИВІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Робитися, ставати живішим (див. живи́й 2). Вітька щось думав своє. В його уважніше щурились очі, живішала усмішка (Вас., II, 1959, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 525.