ЖИ́КЛЕ́Р, а, ч., техн. Деталь з каліброваним отвором для дозування рідини чи газу. Жиклер [карбюратора] дозує кількість пального, яке проходить до розпилювача, і являє собою пробку з каліброваним отвором (Зерн. комбайни, 1957, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 529.