ЖИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жирува́ти. — Де вже там те жирування… — зітхнувши, промовила Маринка. — Мабуть, вже доля моя така, що вік вдовувати доведеться… (Іщук, Вербівчани, 1961, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 531.