Що oзначає слово - "жирувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЖИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Поводитися несерйозно, пустувати, забавлятися з ким-небудь. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить (Номис, 1864, № 76); // розм. Кокетувати з ким-небудь, залицятися до когось. Хай посплять [підмайстри], пообідавши, а ввечері хай працюють до зорі. Тоді й з дівчатами не жируватимуть, і не пиячитимуть, як у неділю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 212); Вона жирувала з своїми численними фаворитами (Перв., Невигадане життя, 1958, 34).

2. розм. Дозволяти собі надмірне задоволення яких-небудь потреб, бажань. Хазяїн обернувся до жінки та й каже: Коли жирувати, так жирувати: бий, жінко, і друге яйце в борщ (Укр.. казки, легенди.., 1957, 498); Малий хлопчик, Матвійко, що був у своєї мами дуже мазаний, ..жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (Вас., II, 1959, 465).

3. мисл. Добувати їжу, пустуючи та гуляючи (про тварин, птахів і риб). Через узьку пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави, кудою ціле літо йшла дрібна кефаль з моря в озеро жирувати на плавнях (Н.-Лев., II, 1956, 226); — Перед тим як заснути на зиму, він вештається по лісу, — розповідав пошепки лісничий,— жирує барсучище (Донч., IV, 1957, 50).

4. сад. Розростатися із шкодою для плодоношення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 531.