ЖОВТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. (Ranunculus L.). Трав’яниста отруйна рослина родини жовтцевих, що росте перев. на вологих місцях і цвіте жовтим цвітом. Жовтець поширений переважно на низинних і вологих луках. Небезпечний тільки в зеленому вигляді, викликає пронос і зниження удою молока у корів (Колг. енц., II, 1956, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 540.